Дорогий Сергію,

Перш за все, хочу привітати тебе і твою родину. Ми дізналися від наших друзів, що ти видав свою доньку заміж. Бажаю твоїй доньці та новоствореній сім’ї здоров’я, миру й щастя на все життя.

В Анталії ми справді чудово провели кілька днів разом із вашою командою. Після багатьох років спільної роботи для нас особливо важливо, що тепер ми також представлятимемо вашу продукцію в Туреччині та виводитимемо її на ринок. Однією з найприємніших частин цієї поїздки для мене була можливість познайомитися з кожним із наших друзів із вашої команди ближче, вже поза робочим середовищем і як з окремими особистостями.

У тебе справді дуже цінна, щира й чудова команда. Я думаю, що Костянтину і вам дуже пощастило мати таких колег. Так само я вважаю, що їм дуже пощастило мати таких керівників, як ви, і працювати в структурі, де вони можуть відчувати себе частиною однієї родини.

Звичайно, нам було шкода, що тебе не було з нами. Однак було дуже приємно бачити щастя на обличчях твоїх колег, коли вони говорили про тебе, і любов, з якою вони розповідали свої спогади, пов’язані з тобою. Тому час від часу нам здавалося, ніби ти також був разом із нами в Анталії.

Разом із тим під час відпочинку я мимоволі став свідком кількох ситуацій, які змусили мене замислитися. Спочатку я думав поділитися цим також із Тарасом і Костянтином. Але перед тим як безпосередньо турбувати їх у такому делікатному питанні, я вирішив, що правильніше буде спочатку розповісти про це тобі.

Я особисто став свідком кількох ситуацій, які свідчили про те, що деякі жінки-працівниці відчували серйозний дискомфорт у стосунках з одним зі своїх керівників. Я помітив, що особливо їх непокоїли словесна поведінка та фізичні контакти. Пізніше я також побачив, що деякі інші члени вашої команди помітили ті самі ситуації та відреагували на них. Однак він постійно переслідував одних і тих самих людей, ніби ракета, зафіксована на цілі. Щоразу, коли вони змінювали місце, він ішов за ними. Було справді сумно це бачити, тому що люди, які опинилися в ролі жертв, були безпорадними.

Ще більше мене занепокоїло те, що працівники, схоже, вагалися щодо офіційного повідомлення про це. Через те, що ця особа займає керівну посаду, я відчув, що вони побоюються: якщо поскаржаться, їм можуть створити труднощі на роботі, використати керівні повноваження проти них або навіть поставити під загрозу їхню роботу.

Звичайно, я не маю ні обов’язку, ні повноважень втручатися в це питання. Я не є працівником вашої компанії, і мені не належить оцінювати її внутрішню діяльність. Однак, як людина, яка багато років знає тебе і вашу компанію та вже певною мірою вважає себе частиною цієї великої родини, я подумав, що було б неправильно повністю промовчати про те, свідком чого я став.

Я пишу це повідомлення аж ніяк не з метою висунути звинувачення або винести судження щодо будь-якої людини. Я лише хотів поділитися ситуацією, свідком і спостерігачем якої був, повністю залишаючи оцінку за вами.

Також хочу поділитися з тобою однією думкою, яка є цілком дружньою та доброзичливою: якщо це можливо, я від щирого серця бажаю, щоб із відповідними працівниками поговорили окремо, приватно й у повністю безпечному середовищі, а це питання було уважно та об’єктивно досліджене всередині вашої компанії.

Адже людям не завжди легко відкрито висловлюватися в таких делікатних питаннях, особливо коли перед ними перебуває людина на керівній посаді. Я думаю, що якщо вислухати кожного окремо й переконати їх у тому, що їхні слова залишаться конфіденційними та що вони не зіткнуться з жодними негативними наслідками, вони зможуть висловитися набагато вільніше, відкритіше й чесніше.

Можливо, ситуація, яку я побачив або зрозумів, має інше пояснення; вирішувати це, звичайно, вам. Саме тому я вважаю, що перш ніж робити будь-які висновки, найправильнішим підходом буде вислухати працівників індивідуально в середовищі, де вони почуватимуться повністю захищеними.

Я кажу це не для того, щоб щось вам нав’язувати або втручатися у внутрішні справи вашої компанії. Я лише думаю, що в інтересах як ваших працівників, так і самої компанії було б корисно розглянути це питання тихо, уважно й об’єктивно.

У мене є до тебе особливе й дуже важливе прохання: я хочу, щоб це повідомлення та його зміст залишилися виключно між нами. На цьому етапі я не хочу, щоб це питання обговорювалося з Тарасом, Костянтином або будь-якою іншою людиною. Я пишу це тобі лише через довіру до тебе і як повністю приватне повідомлення. Для мене важливо, щоб навіть сам факт існування цього повідомлення не був відомий іншим людям.

Звичайно, те, як слід оцінювати це питання, повністю залежить від тебе. Однак я прошу тебе: навіть якщо в майбутньому щодо цього питання проводитиметься будь-яка оцінка або розслідування, не повинно бути жодним чином зрозуміло, що ця інформація надійшла від мене, і це повідомлення не пов